нестямний


нестямний
-а, -е.
1) Який утратив самовладання, перебуває у стані несамовитості; надто схвильований, збуджений. || Який виражає несамовитість, збудженість.
2) Надзвичайно сильний; несамовитий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "нестямний" в других словарях:

  • нестямний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… …   Словник синонімів української мови

  • сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… …   Словник синонімів української мови

  • безтямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп янінням. 2) перен. Надзвичайно сильний, величезний …   Український тлумачний словник

  • знетямлений — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знетямити. 2) у знач. прикм. Який знетямився; нестямний. || Який виражає знетямлення …   Український тлумачний словник

  • нестямність — ності, ж. Стан за знач. нестямний 1) …   Український тлумачний словник

  • нестямно — Присл. до нестямний …   Український тлумачний словник

  • скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… …   Український тлумачний словник

  • стеряний — а, е, розм. Який утратив самовладання, перебуває в стані несамовитості; розгублений, нестямний …   Український тлумачний словник

  • уразливий — I (вра/зли/вий), а, е. 1) Дуже чутливий до дотику, подразнення і т. ін.; болючий. || на що. Чутливий до чогось, який легко піддається дії, впливові чого небудь. 2) перен. Слабкий, погано захищений. Уразливе місце. 3) Дуже відчутний, сильний. 4)… …   Український тлумачний словник